Той, хто займається страусівництвом, уже знає, що зародилося воно у Південній Африці в другій половині XIX століття і досить стрімко поширилося по всьому світу.

      Птахів розводили, в основному, щоб догодити примхливому світу моди. Боа зі страусиного пір’я прикрашали плечі світських левиць і фривольні костюми зірок “Мулен-Руж”. Спокусниці на балах, грайливо прикриваючись пишними віялами зі страусячого пера, подавали помилкові сигнали своїм шанувальникам: “Ви мені байдужі”.

      Отже, нещасні страуси мали всі шанси пасти жертвами ненаситної краси. Так, у 1840 році з Південної Африки вивезли 1000 кг страусиного пір’я, в 1910-му – вже 370 000 кг, і, якщо би цих великих птахів не стали розводити на фермах, вони були б тепер повністю винищені.

       Та вже в першому десятилітті минулого століття у фермерів налічувалося понад мільйон птахів-велетнів. До Росії африканських страусів вперше завіз наприкінці XIX століття Едвард барон Фрідріх Фальц-Фейн – до свого степового маєтку Асканія-Нова в Таврійській губернії (нині – відомий біосферний заповідник «Асканія-Нова»). Минуло всього кілька десятиліть, і заповзятливі фермери зрозуміли: ця птиця – золота.

        Страусівництво для України, зрозуміло, не така вже й новина. Як показує історія, на півдні Російської iмперії, тобто в Криму, в 1913 році існувало близько 300 страусиних ферм. Зараз сільськогосподарським розведенням страусів у світі займаються в Канаді, Ізраїлі, Бельгії, Росії. Найуспішніший приклад страусівництва в Європі демонструє Польща: там за останнє десятиліття створено близько 200 ферм.

         А ось і деякі цікаві факти про цю птицю.

         Страус - найбільший у світі птах, заввишки 2,7 метри, вагою до 160 кілограмів. Він має відмінний зір. Цікаво, що очі у птаха такого ж розміру, як і в людини, а от довжині вій позаздрила би будь-яка красуня. Секрет чи фантазія природи: страуси мають третю повіку, яка захищає око від пилу.

          Страус має дуже міцні й сильні нижні кінцівки. Ударом ноги він може вбити людину. До речі, на відміну від мультяшних героїв-страусів, справжній, невіртуальний птах завдає удару ногою зверху вниз.

          Як це не дивно, та страуси - великі любителі потанцювати. Коли мають гарний настрій, вони починають швидко кружляти навкруг своєї осі й високо піднімають крила, демонструючи красиве пір'я. Іноді через таку «дискотеку» у птаха паморочиться голова і він падає.

          Усі з дитинства чудово знають: в разі небезпеки страуси ховають голову в пісок. Є навіть такий фразеологізм – «сховати голову в пісок». Так от, у житті страуси нічим таким не грішать. Цей міф - чиясь цілковита вигадка. Насправді великі птахи просто витягають із глибоких нірок жучків чи ящірок (яких можуть з'їсти) або ж купаються в піску, як горобці в пилюці. Інакше би вони просто порозбивали голови об тверду землю, по якій бігають.

         Існує ще один міф про те, що страуси - теплолюбні істоти, тому при сильних морозах можуть загинути. Нічого подібного! Страуси чудово бігають по снігу. Зимою вони цілий день гарно себе почувають на вулиці й тільки на ніч заходять до приміщення. А пояснюється це тим, що на зиму розумні птахи відкладають певну частку жиру. Скажімо, як ведмеді. Тільки ті ним «харчуються» в процесі сну, а страуси – гріються, гуляючи засніженою територією.