Індики - найкрупніші свійські птахи: жива маса відомих світових кросів (В.U.Т., Nikolas, Hybrid,) досягає при відгодівлі самців до 168-денного віку 22 кг, самок при відгодівлі до 140-денного віку – 12 кг при витратах корму на 1 кг живої маси близько 3 кілограмів. За рівнем засвоєння кормів індики поступаються тільки бройлерам, проте за біологічною цінністю м'ясо індиків стоїть на першому місці.
Цікавість людини до цих птахів досить давня. Сімейство індиків входить до ряду курячих і є представником класу птахів. В Європу індики були завезені на початку ХVI століття. З того часу Європа стала місцем створення європейських різновидів індиків: норфольські чорні, кембриджські бронзові, білі австрійські, палеві, блакитні, малі бельгійські. Офіційно зареєстровано 7 різновидів індиків: бронзові, наррагансетські, бурбонські, червоні, чорні та аспидні. В середині ХХ століття в усьому світі широкого розповсюдження набули бронзові широкогруді індики, котрі згодом поступилися білим широкогрудим, які мали кращий товарний вигляд тушок, хороші відгодівельні якості та високу плодючість.
У світовому м'ясному птахівництві ХХІ століття індиківництво є однією з найперспективніших галузей. В загальному балансі м’яса спостерігається стійка тенденція збільшення виробництва та споживання м’яса індиків. Так, з 1970 по 2004 рік поголів'я індиків збільшилось з 100 млн. голів до 276 млн., або зросло на 177%. Особливо полюбляють індичатину в США. Приміром, в 1951 р. на одну людину вироблялось 1,9 кг м'яса індиків, в 1967 р. - 3,9 кг, в 1988 р. - 8 кілограмів. І з 2000 року споживання м'яса індиків знаходиться на стабільному рівні – не менше 8 кг на людину.
За останні 30 років виробництво індичатини в світі зросло з 1,5 до 5,5 млн. тонн. Найбільшими виробниками м’яса індиків є такі країни: США – 55% світового виробництва, Італія – 18%, Франція – 15%, Англія – 7%, Бразилія – 4%. У країнах Західної Європи, США, Канаді частка індичатини у загальному балансі пташиного м’яса становить 22-26%. Споживання індичого м’яса на душу населення в рік у Ізраїлі – 12 кг, у Польщі – 4,5 кілограми. В Україні ж споживання м’яса індиків становить близько 1,5% від споживання м’яса птиці, або близько 0,2 кг на людину.
Загалом м’ясо індиків – це низькокалорійний, дієтичний продукт харчування з оптимальним співвідношенням білків та жирів, з високим вмістом фосфору, амінокислот та вітамінів.
М’ясо індиків має ряд переваг в порівнянні з м’ясом інших видів птиці за вмістом білка та калорійністю (табл. 1).
Таблиця 1. Енергетична цінність м’яса птиці
Вид птиці |
Категорія тушок |
склад |
|
||
води |
білків |
жирів |
|
||
Індики |
1 |
57,3 |
19,5 |
22 |
276 |
2 |
64,5 |
21,6 |
12 |
197 |
|
Качки |
1 |
45,6 |
15.8 |
38 |
405 |
2 |
56,7 |
17,2 |
24,2 |
287 |
|
Гуси |
1 |
45 |
15,2 |
39,0 |
412 |
2 |
54,4 |
17 |
27,7 |
317 |
|
Кури |
1 |
61,9 |
18,2 |
18,4 |
241 |
2 |
68,9 |
20,8 |
8,8 |
165 |
|
Бройлери-курчата |
1 |
69 |
17,6 |
12,3 |
183 |
2 |
73,7 |
19,7 |
5,2 |
127 |
Регулярне споживання індичого м’яса забезпечує організм людини необхідними незамінними та замінними амінокислотами, що позитивно впливає на стан людини, в тому числі стан кровотворних органів, кісток, волосся.
Порода
Бронзові широкогруді індики – порода своє походження веде з Англії. Звідти в двадцятих роках ХХ століття була завезена в Канаду, а з Канади у 1935 році – у США. Через декілька років індики бронзової широкогрудої породи стали найбільш розповсюдженими і витіснили інші різновиди бронзових індиків.
Індиків бронзової широкогрудої породи створено на основі генофонду бронзових індиків шляхом спрямованої селекції за швидкістю росту, інтенсивністю нарощування м’язів, в першу чергу грудних, екстер’єрних особливостей, спрямованих на ширину та виповненість форм грудей, спини, тулуба, що в цілому надає індикам форму з надзвичайно розвиненими м’язами. Оперення у індиків та індичок подібне, на шиї та верхній частині грудей - чорного кольору з червоно-зеленим відливом. На нижній частині тулуба, передній частині крил, спині до вищезазначеного кольору додається бархатно-чорний відтінок. На відміну від звичайних бронзових індиків, у індиків бронзової широкогрудої породи на кінцях крил та хвості відсутня біла кайма та мідно-бронзовий відтінок. Дзьоб буро-чорний у своїй основі та буро-жовтий на кінчику, очі темно-карі, борідка чорна. Шкіра тулуба, шиї, крил від білого до жовтого кольору. Голова, сережка, корали самців мають червоний колір, який може переходити в інтенсивно синій. Жива маса самців 16-20 кг, самок – 9-11 кілограмів. Птиця має хороші м’ясні якості, але невисоку плодючість (55-60 яєць). Виводимість яєць – 70-75%.