Собака - друг людини. Скільки чотирилапих оспівані знаними митцями за свою відданість! Помітили медики й лікувальні особливості котів. Виявляється, люди, які тримають вдома цих пухнастиків, майже не хворіють на серцево-судинні захворювання. Та інколи наші улюбленці несуть смертельну небезпеку.

Ми й не підозрюємо, що сірко, який лизнув нас, або невдоволена нашою ласкою киця може заразити нас вбивчим сказом. І якщо одразу не звернутися до лікаря з приводу вакцинації, вірус від тижня до року може нагадати про себе, заволодівши нашим організмом.

Ліків від сказу не існує. Тож лише протягом тижня хвороба виконає свій смертельний вирок.

Господар відповідатиме за кусючого пса

До речі, законодавці днями серйозно взялися за виховання господарів собак, які полюбляють цькувати свого чотирилапого на невинну людину. У першому читанні прийнятий закон, що передбачає кримінальне покарання за неправильне вигулювання кусючих псів. За ушкодження середньої тяжкості громадянину, що супроводжує собаку, можуть виписати штраф 3400-8500 гривень, або примусити відпрацювати 150-240 годин на громадських роботах, або приговорити до виправних робіт до 2-х років, або запроторити до в’язниці на 3 роки.

За важкі тілесні ушкодження, завдані собакою (будь-то втрата зору, слуху, руки чи ноги, чи не дай Боже загибелі людини ) господарю невихованого пса дадуть від 3 до 8 років тюрми. Якщо від зубів розлюченої собаки загине кілька осіб – хазяїну чотирилапого доведеться відсидіти 5-10 років. Таким чином витівки песика нерозумного господаря прирівняли до «халатного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів». 

«Цей закон підтримали понад 300 парламентарів і є великі шанси, що його приймуть і в другому читанні, і в цілому, — поділилася один з ініціаторів законопроекту Ольга Герасимьюк. — Ми також хочемо зробити й інші зміни в законодавстві. Наприклад, задля реєстрації бійцівських порід собак, люди, які вирішили завести такого пса, мають довести свою адекватність. Бо коли громадянинові продають зброю, у нього вимагають меддовідки. Так повинно бути і з тими, хто тримає собак».

За словами нардепа, закон направлений на захист людей, а не проти собак.

«Я і сама собаківник, у мене двоє бульмастифів, раніше був ротвейлер, - зізнається пані Ольга. - У нас багато хто бере таких собак безвідповідально, а ті ж ротвейлери вимагають серйозного виховання характеру, їх не можна просто випустити на вулицю. Обов'язково мають використовуватися повідець і намордник».

Як захиститися від бродячих собак

Та годі з тими чотирилапими, що мають господаря. У такому випадку хоч спитати є з кого. У безпритульних собак господаря немає. Хто кого судитиме і що з кого стягнеш?  

Останнім часом в Україні почастішали випадки нападу на громадян бродячих псів. Зграї кидалися на людей в Києві і передмісті столиці (с. Бузова), в Харкові і в Донецькій області. Що робити, коли на вулиці нападають чотирилапі бродяги? За словами зоопсихолога Сергія Клочко, головне - не тікати. Інакше розлючені друзі почнуть переслідувати.

Щоби псів налякати, можна демонстративно нахилитися, узяти із землі камінь і кинути. Якщо нічого під ногами немає, потрібно це хоч би продемонструвати рухами і жестами. Ще один простий і перевірений засіб, яким можна відігнати від себе атакуючу зграю, - звичайний найдешевший жіночий дезодорант. Бажано, з дуже різким і «нудотним» запахом. Струменем такого «добра» можна відігнати озвірілих псів.

Якщо в містах боротьба з нікчемними тваринами так-сяк організовується, то в селах руки не доходять. А тут сказ не дрімає. 75% випадків ураження цією зловіщою хворобою трапляється саме в сільській місцевості. Нерозвинена інфраструктура медичних закладів заганяє проблему смертельної хвороби вглиб…

Убивця на ім’я сказ

Сказ (водобоязнь або гідрофобія) передається до людини при укусах інфікованою твариною або при попаданні її слини на пошкоджену шкіру та слизові оболонки, рідше - при знятті шкіри з трупів скажених тварин, особливо лисиць. У тварини слина стає заразною протягом останніх 10 днів інкубаційного періоду і залишається такою упродовж усієї хвороби. Її розвиток залежить від локалізації та розмірів рани. При укусах в обличчя сказ виникає у 90% осіб, кисті - у 63%, проксимальних відділів кінцівок - у 23 %.

Клініка. Інкубаційний період при сказі людини коливається від 7 днів до року, частіше - 3-7 тижнів. Він найкоротший при укусах голови, обличчя, пальців рук. Розрізняють такі стадії хвороби: провісників, збудження, паралітичну.

Перші ознаки хвороби майже завжди проявляються на місці укусу. Рубець нерідко припухає, червоніє, стає болючим, свербить. Біль часто поширюється вздовж відповідних нервів. У хворих виникають безпричинна нудьга, страх, тривога, порушення сну, з'являються жахливі сновидіння, пізніше - безсоння. Постраждалі скаржаться на загальну слабкість, серцебиття, нудоту, блювання. Через 2-3 дні настає стадія збудження. Наростає неспокій, з'являється симптоматика надмірної рефлекторної збудливості центрів дихання і ковтання. Вдих ускладнений, з участю всієї допоміжної мускулатури, видих поверхневий. Лице ціанотичне, очі спрямовані в одну точку, з'являється екзофтальм.

Хворого мучить спрага, але при спробі напитись виникають болючі судороги ковтальних м'язів (гідрофобія), подібні явища спричиняє навіть вигляд води, її дзюрчання. Приступи корчів можуть появлятися від руху повітря (аерофобія), яскравого світла, голосної мови. Хворі марять: зриваються з ліжка, намагаються кудись бігти, стають агресивними, додаються зорові та слухові галюцинації. На обличчі - вираз жаху, зіниці розширені. Голос хриплий. З'являється рясне потіння. Внаслідок утрудненого ковтання і збільшення секреції слини спостерігається велика слинотеча. Такий приступ триває від кількох секунд до хвилини, після чого настає нетривале заспокоєння, яке потім змінюється новим приступом. В стадії збудження температура підвищується до 40-41°С.

Період збудження триває не більше 2-3 діб і може закінчитись смертю, але частіше захворювання переходить у паралітичну стадію. Приступи збудження припиняються і настає «зловісне» заспокоєння. За ним з'являється параліч кінцівок, порушується функція тазових органів, підвищується температура до 42°С і настає смерть від паралічу серця або дихального центру. Іноді хвороба починається без провісників, зі збудження або зразу з паралічів, може перебігати з вираженими ознаками пошкодження довгастого мозку і мозочка.

Профілактика. Профілактичні заходи ведуться у двох напрямках: боротьба з носіями інфекції і попередження розвитку захворювання у людини, яку покусала або ослинила скажена тварина.

Боротьба з джерелом інфекції передбачає правильний режим утримання собак і кішок, знищення бродячих, профілактичну вакцинацію домашніх і службових собак. При укусі або ослиненні людини скаженою або підозрілою твариною треба промити рану мильним розчином, припекти її краї йодною настойкою; в перші 30 хв після укусу доцільно присипати рану порошком антирабічного імуноглобуліну. Обов'язково провести екстренну профілактику правця. При визначенні дози, тривалості курсу щеплень враховують характер контакту (ослинення, укуси різного ступеня тяжкості) і місце рани. Вакцинація проводиться культуральною інактивованою антирабічною вакциною за спеціальною схемою. У важких випадках її комбінують з введенням антирабічного імуноглобуліну.

Отже, при укусі тварин, які навіть виглядають здоровими, краще перестрахуватися й обов’язково звернутися до медичного закладу. Недооцінка загрози може вартувати життя.

                                                                             Василь ЗДОРОВЕНКО