Напевне, ви знаєте, що редька зимова (Raphanus sativus L. Hybernum Al.) належить до родини капустяних (Brassicaceae). Дворічна культура у перший рiк розвиває розетку лiроподібних перистонадрiзаних листкiв i коренеплід, а на другий - квiтконосне стебло i насiння. Стебло прямостояче, розгалужене, до 100 см заввишки. Квiтки дрiбнi, двостатевi, правильнi, бiлi у китицях, оцвiтина подвiйна, чотиричленна.

   Редька цвiте у квiтнi - травнi. Її плід - веретеноподiбний товстий роздутий стручок. А період від появи масових сходів до настання технічної стиглості (повного формування коренеплоду) триває 100-120 днів.

    Слід пам’ятати, що редька зимова – холодостійка рослина. Її насіння починає проростати вже при температурі 5⁰С, сходи легко переносять приморозки до 2-3⁰С, а дорослі рослини – навіть короткочасні зниження температури до -5-6⁰С. Утім, оптимальною в період росту рослини є температура 10-12⁰С, а позначається на якості при формуванні коренеплодів – 18-20⁰С. Вища ж температура, особливо при нестачі вологи в ґрунті і зниженій відносній вологості повітря негативно впливає на якість коренеплодів: вони грубіють, набувають

гіркого смаку.

          Висівають зимову редьку у кінці червня – першій половині липня, адже при більш ранній сівбі рослини стрілкують.

До речі, редька в нашій країні культивується з давніх часів. Початок вирощування рослини і її походження, щоправда, точно не відомі. Одні дослідники вважають її батьківщиною узбережжя Середземного моря, інші запевняють про її середньоазіатське походження. Проте, точно відомо: редька вирощувалася як звичайна культурна рослина і використовувалася в їжу в усьому древньому світі.

Користі від редьки багато: вона апетитна, покращує травлення, сприяє обміну речовин. Взимку і ранньою весною, коли мало овочів і ми відчуваємо нестачу вітамінів, коренеплід успішно справляється з поповненням вітамінного запасу. Ще в Древньому Римі вміли вирощувати досить великі коренеплоди редьки і вважали її дуже корисною для шлунку.

Серед усіх овочів редька займає перше місце за вмістом необхідних для організму людини солей калію, магнію і кальцію, є в ній також залізо і фосфор. Лужні солі, що містяться в коренеплоді, очищають організм від отруйних продуктів обміну. Клітковина покращує роботу кишкового тракту і прискорює виведення холестерину з організму, виявляючи таким чином профілактичну і лікувальну дію при атеросклерозі. Калій, якого багато в овочі, сприяє виведенню з організму води і кухарської солі, що дуже важливо при лікуванні серцево-судинної системи і нирок.

Втім, не радять її при подагрі, захворюваннях печінки і нирок, оскільки пуринові сполуки і ефірні олії, що містяться в редьці, можуть викликати загострення хвороби.

Сьогодні найбільш популярні у городників такі сорти: Сквирська чорна та Сквирська біла, насіння яких можна придбати в ТОВ «Агрофірма-Елітсортнасіння» за адресою: 03680, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, 15.

Сквирська чорна

          Середньостиглий лежкий сорт. Період вегетації – 90-94 дні. Коренеплід масою до 250 г, мало заглиблений у ґрунт. М’якоть біла, щільна, соковита, з гострим смаком.

          Культура холодостійка. Вибаглива до вологи та легких родючих ґрунтів. Насіння проростає при температурі 2-4ºС. Оптимальна температура для формування коренеплодів - 15-18ºС. Висівати насіння на глибину 2-3 сантиметрів. Норма висіву 1,5-2 г/м².

Сквирська біла

           Середньостиглий лежкий сорт. До збирання врожаю – 90-94 дні. Коренеплід масою до 250 г, мало заглиблений у ґрунт. М’якоть біла, щільна, соковита, з помірно гострим смаком. Для споживання у свіжому вигляді та тривалого зберігання.

           Культура холодостійка. Вибаглива до вологи та легких родючих ґрунтів. Насіння проростає при температурі 2-4ºС. Оптимальна температура для формування коренеплодів - 15-18ºС. Висівати насіння на глибину 2-3 сантиметри. Норма висіву 1,5-2г /м².