Цього разу ми продовжимо розповідь про вирощування зелені, про користь і різновиди зелених культур. Отож, йтиметься про шпинат, кресс-салат, огіркову траву та салатну гірчицю.

Заряд сили та бадьорості

Шпинат - скоростигла зелена культура. Холодостійка рослина, насіння якої проростає при +4°С, а молоді рослини можуть витримати заморозки до -6 градусів морозу. Оптимальна температура для росту і розвитку - 15-18 градусів. Брак вологи і температура понад 20 градусів прискорюють цвітіння. А тому найбільша продуктивність шпинату при ранньо-весняному і літньо-осінньому вирощуванні (посів у кінці липня - початку серпня, використовуючи пізньостиглі сорти). Найчастіше шпинат висівають ранньою весною як попередник теплолюбних пізніх овочевих культур, а також влітку, після збирання ранньостиглих овочів.

Культура вологолюбна, віддає перевагу ґрунту, багатому на органічні речовини, з реакцією, близькою до нейтральної. Кращі попередники - огірок, томат, зелені культури. При підготовці ґрунту під шпинат вносять перегній 5-6 кг і 50-60 г мінеральної городньої суміші на 1 м2. Після чого грядку перекопують на глибину 22-25 сантиметрів. Перед посівом насіння намочують у воді протягом 1-2 діб, змінюючи воду кілька разів. Сходи з'являються на 8-10-й день. Догляд полягає в систематичному розпушуванні міжрядь, прополці й поливах.

Сходи у фазі першого справжнього листка проріджують, залишаючи між рослинами відстань 8-10 сантиметрів. Коли листя зімкнеться, рослини знов проріджують, залишаючи відстань 15-20 сантиметрів. Після першого проріджування рекомендують підгодувати рослини сечовиною (5-10 г) і хлористим калієм (15-20 г) на 10 л води.

Найбільш розповсюдженим представником шпинату вважається скоростиглий сорт Матадор. Підходить для споживання вже через 30-35 днів після появи сходів. Матадор рекомендується для дієтичного та дитячого харчування. Висівати його потрібно рано навесні, влітку або під зиму на глибину - 2-3 сантиметри. Норма висіву - 2-3 г/м2.

Безперебійне надходження вітамінів

Кресс-салат - однорічна, холодостійка, скоростигла рослина. Листя і стебла молодих рослин містять значну кількість протеїну, мінеральні солі, йод, вітамін С, каротин, рутин, вітаміни групи В, вітамін Р. З листя готують салати, приправу до м'яса, риби, використовують при варінні різноманітних супів.

Вегетаційний період кресс-салату до технічної стиглості становить 25-30 днів. Ця рослина краще росте на легких, досить зволожених родючих ґрунтах з РН 6,5-6,8. Кращі попередники - томати, огірок, цибуля, коренеплоди, кріп. Добре переносить вологі й тінисті місця. Ґрунт під кресс-салат готують з осені, під перекопування вносять 4-5 кг/м2 гною, компост із додаванням мінеральних добрив (20 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 м2). Рано навесні ґрунт неглибоко перекопують із внесенням сірчанокислого амонію 15-20 г на м2 і виробляють посів пересічний з міжряддям 50 см, між рядками – 20-30 см, закладаючи насіння на 0,5-0,8 сантиметрів.

Сходи проріджують двічі, вперше - при появі 1-2-х справжніх листків, удруге - при появі 3-4-х справжніх листків з відстанню 8-10 см між рослинами. Рослини, як правило, двічі підгодовують: спочатку після першого проріджування розчином сірчанокислого амонію (12-16 г на 10 л води) або коров'яку (1:10), повторно через два тижні розчином мінеральних добрив (10-12 г на 10 л води) .

Листя починають зрізати при досягненні ними 10 см висоти, остаточне прибирання проводять, коли листя досягне висоти 10-15 сантиметрів. Після збирання листя ґрунт розпушують і проводять повторний посів. При посіві кресс-салату через кожні 20-30 днів можна домогтися конвеєрного надходження свіжої зелені протягом усього року.

Вдалий замінник огірків

Огіркова трава або бораго (Borago officinalis) - однорічна трав'яниста рослина, порівняно мало поширена в даний час, хоча раніше дуже часто зустрічалася на городах. В якості приправи використовують гладкі молоді листочки, які ще не покриті волосками і, якщо їх дрібно нарізати, є відмінною заправкою до різних салатів, соусів і овочевих супів. Молоде листя огіркової трави має приємний запах свіжого огірка. Сушені листя в народній медицині використовують при ревматизмі і при запаленні нирок і сечоводів.

Висівають огіркову траву навесні, але іноді й восени. Вона росте на будь-яких ділянках, невибаглива, в період вегетації за нею не потрібно особливого догляду. Зазвичай огіркова трава розмножується самосівом: коли достигле насіння висипається з рослин і проростає вже восени або відповідно навесні на місцях, де в попередній рік росла сама рослина.

Рослини віддають перевагу родючим легким ґрунтам, вимогливі до вологи та мінерального живлення. Тривалість вегетаційного періоду бораго -70-80 днів. Насіння висівають ранньою весною або під зиму з міжряддями 25-30 см і відстанню в ряду 8-10 см, глибина загортання насіння – 1,5-2 см, сходи з'являються на 10-12 день. Для отримання конвеєра молодої зелені посів проводять у кілька строків, кожні 15-18 днів. Рослини стійкі до посухи, проте без поливу в суху і спекотну погоду листя грубіє. За період вегетації проводять два підживлення: перше - сечовиною (10-12 г на 10 л води) після першого проріджування, друге - розчином коров'яку (1:5) проводять через 16-20 днів після першого.

Листя огіркової трави збирають молоденькими, до появи квіткового стебла.

Пікантний і корисний смак

Салатна гірчиця - однорічна, скороспіла і холодостійка рослина. Листя гірчиці вживають у сирому вигляді, тушкованим, вареним, використовують як гарнір до м'ясних і рибних страв. З проростків гірчиці готують салат або гостру приправу для бутербродів. Оскільки це рослини довгого дня, то найбільш високі врожаї отримують при вирощуванні в ранньо-весняні (кінець квітня, початок травня) і пізно-літні (серпень) терміни. У літні терміни посіву рослини швидко утворюють квіткові стебла, листя грубіє. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин +19-22ºС.

Гірчиця добре росте на звичайних городах, але вимоглива до вологи. При нестачі вологи листя стає грубим, смак погіршується. Кращі попередники - огірок, томат, рання картопля. На колишнє місце гірчицю можна повертати не раніше ніж через 3-4 роки.

Ділянку, призначену для посіву гірчиці, перекопують восени з внесенням перегною або компосту 4-6 кг на 1м2, суперфосфату - 15 м2, хлористий калій - 10 г/м2. Рано навесні ділянку розпушують, вирівнюють граблями і висівають насіння в рядки з міжряддям 25-30 сантиметрів. При появі першого справжнього листка рослини проріджують на 5 сантиметрів. Відразу після проріджування гірчицю підгодовують азотними добривами (10 г сечовини на 10 л води) або розчином коров'яку 1:10, курячого посліду 1:15. Збирання починають при висоті рослин 10-15 сантиметрів. Гірчицю можна успішно вирощувати взимку в домашніх умовах, висіваючи в неглибокі ящики з легким ґрунтом. Листя готове до вживання через 10-12 днів після появи сходів.