В основу технології вирощування молодняка на м'ясо покладено виняткову біологічну особливість кролів — високу енергію росту й оплату корму в перші 2-З місяці життя. Залежно від строків відлучення кроленят практикують два способи вирощування молодняка на м'ясо (інтенсивний і бройлерний).

Інтенсивний спосіб має кілька варіантів і в основу його покладено біологічну особливість кролематок поєднувати сукрільність з лактацією. Один із варіантів інтенсивного вирощування - відлучення кроленят у 30 днів і парування самок на 25-й день лактації. При цьому від самки за рік можна одержати 36 кроленят, або до 100 кг м'яса в живій масі.

Другий варіант інтенсивного вирощування полягає у тому, що кроленят відлучають у 45-денному віці, а кролематок парують на 30-й день лактації. Таким чином можна виростити 30 кроленят і одержати від самки 80 кг м'яса в живій масі. В обох випадках кролематки дають по шість окролів за рік, а кроленят вирощують до 90-денного віку і реалізують живою масою 2,5-3 кілограми.

При бройлерному вирощуванні кроленят відлучають у 60-65-денному віці і реалізують при досягненні ними живої маси 1,8-2 кілограми. Самок парують за кілька днів до відлучення чи в день відлучення приплоду, що дає змогу одержати від них чотири окроли за рік і виростити 20-25 кроленят, або виробити 35-45 кг м'яса в живій масі. Незважаючи на значно менший обсяг виробництва м'яса з розрахунку на самку, цей спосіб має ряд істотних переваг. Витрати кормів при бройлерному вирощуванні кроленят становлять 2,8-3 корм. од., а при вирощуванні до 90-денного віку - 4,5-5 корм. одиниць. Подовження підсисного періоду до 60-65 днів при бройлерному вирощуванні створює сприятливі умови для росту й розвитку кроленят, значно зменшує кількість шлунково-кишкових захворювань, підвищує життєздатність і знижує відхід молодняка. При цьому способі відпадає потреба в приміщеннях для дорощування відлучених кроленят.

Після відлучення

Після відлучення, що проводять, як правило, у 45-денному віці, кроленята дуже чутливі до кормів. При незадовільно організованій годівлі вони хворіють і гинуть (в основному через розлад діяльності шлунково-кишкового тракту). Справа у тому, що в цей віковий період у кроленят майже не розвинені товсті кишки, через що відсутнє кишкове травлення. Встановлено також, що в перші два тижні після відлучення у них значно знижується кислотність шлункового соку, внаслідок чого послаблюється його перетравна здатність. Враховуючи це, відлучених кроленят протягом двох тижнів годують тими ж кормами, які давали їм, коли вони були біля матерів. Найкращими в цей період є високопоживні і легкоперетравні корми: влітку - молода трава, взимку - вітамінне бобове або злаково-бобове сіно, подрібнені зернові корми, пшеничні висівки, макуха, шрот з вареною картоплею. При доборі кормів слід враховува­ти наявність клітковини в раціоні, якої повинно бути 8-10%.

Після двомісячного віку кроленят поступово привчають до звичайних кормів, а в тримісячному годують, як дорослих кролів під час підготовки до парування. Добре сприяють росту й розвитку тварин у цей період кормові дріжджі, рибне борошно (5 г), свіжезбиране молоко, кісткове борошно (1-2 г), риб'ячий жир (до 0,5 г) на голову за день.

Потреба у воді

В організмі кроля протягом дня витрачається значна кількість води: з молоком лактуючої самки (200 г), екскрементами, через шкіру (30 г за годину на сонці), зі слиною тощо. Потреба у воді забезпечується за рахунок безпосередньо випитої та тієї, що знаходиться в кормах. Нестачу води кролі переносять значно важче, ніж корму. Її дефіцит призводить до гіршого засвоєння корму, зменшення живої маси, порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, а при тривалій нестачі води тварини гинуть. При голодуванні кріль може повністю втратити запас жиру в організмі, 50% протеїну і залишатися живим. Втрата понад 10% води спричиняє його загибель.

Потреба у воді залежить від набору кормів у раціоні. Якщо кролям дають велику кількість зелених і соковитих кормів, води необхідно значно менше, ніж при згодовуванні сухих. У спекотну погоду, відповідно, витрати води більші, ніж у прохолодну. Збільшується потреба в ній при згодовуванні кормів, багатих на білок, жири та мінеральні речовини. Враховуючи це, стежать, щоб кролі були забезпечені водою постійно. При утриманні в закритих приміщеннях (промислове вирощування) цього досягають впровадженням автонапування, а при зовнішньоклітковому та шедовому - дво- або триразовим напуванням.

Воду кролям дають свіжу температурою від 10 до 36°С. Сукрільним самкам, ремонтному молодняку та кроленятам на відгодівлі на добу необхідно 0,3 л води, а лактуючим кролематкам - 0,8-1 літр.

Сірий велетень

Вітчизняна порода, виведена відтворним схрещуванням місцевих кролів Полтавської області з бельгійськими фландрами. Затверджена у 1952 році. Ці кролі успадкували від фландрів величину й міцність конструкції, видовжений тулуб (близько 60 см), великі і широкі вуха, довгі кінцівки, особливо задні.

Вуха, незважаючи на велику довжину (15-16 см), завжди прямі, злегка закруглені по краях. У кролематок невелике підгруддя.

Породі притаманна невибагливість і висока енергія росту, широкі плечі, пряма спина, округлий круп, велика плодючість і спокійний норов.

Середня жива маса кролів - 4,9 кг (від 4,4 до 7,3 кг). Довжина тіла дорослих тварин – 59-66 см, обхват грудей – 35-40 см, середня плодючість – 7-8 кроленят в окролі.

Забарвлення волосяного покриву чотирьох різновидів: сіро-заяче, темно-сіре, залізно-сіре і чорне. При роздуванні хутра у розетці чітко видно п'ять зон. Біля кореня волос блакитний, потім жовтуватий, вище - темно-рудий, далі - світлий з жовтуватим відтінком і у верхній зоні - чорний. Живіт і нижня частина хвоста вкриті білим з блакитним відтінком підшерстям.

Ця порода здатна конкурувати зі спеціалізованими м'ясними породами, а в деяких аспектах перевищує їх як по енергії росту, так і за ваговими показниками при бройлерному вирощуванні.

Невибагливість до їжі, стійкість до хвороб, можливість вирощування цієї породи за будь-яких методів розведення (вільний, вольєрний, клітковий тощо) робить цю породу найбільш універсальною порівняно з іншими. Хоча сірий велетень має і недоліки. У першу чергу, це швидка втрата селекційних ознак при схрещуванні з іншими породами. Але водночас ця порода є однією з найкращих для вирощування в присадибних господарствах.

Параметри породи сірий велетень:

- забійна вага при добрій вгодованості - 55-58%

- вага кроликів коливається в межах 4,2-6,0 кг (деякі екземпляри - 7 кг);

- середня вага становить 4,9 кг;

- довжина тіла мінімум 58-61 см і більше;

- обхват грудей - 38 сантиметрів.