
Упродовж останніх років в Україні спостерігається тенденція до відчутного зменшення випуску вітчизняної сільгосптехніки. Однією з причин цього явища є низька купівельна спроможність сільгоспвиробників. Зменшення технічного оснащення сільськогосподарських підприємств спричиняє зростання навантаження на техніку, зокрема - на енергетичні засоби.
За підрахунками науковців, для оптимального технічного забезпечення АПК України, зокрема, потрібно приблизно 5-7 тис. надпотужних тракторів (із потужністю двигунів 300-450 к. с.), 40-45 тис. потужних і середньопотужних (160-280 к. с.) та 55-70 тис. тракторів потужністю 80-140 кінських сил. Проведений протягом останнього часу аналіз використання техніки свідчить, що навантаження на основні машини в сільськогосподарських підприємствах України протягом останніх років удвічі більші проти 1990 року. Це призводить до порушення агротехнічних і технологічних строків виконання польових робіт і, як наслідок, до втрат продукції. Як приклад можна навести той факт, що зернові в 2005-2007 роках збирали понад 30 днів, замість допустимих семи-десяти, через що втрачали щороку близько 4 млн. т зерна.
Незадовільним є і технічний стан машин. Це підтверджується тим, що річний наробіток більшості з них у 3,5-4,6 рази нижчий, а трудомісткість технічного обслуговування техніки в 2,5-4,7 рази вища порівняно із зарубіжними аналогами. Приблизно 25% наявної в господарствах техніки не задіяно в польових роботах через некомплектність. Виробництво сільгосптехніки в Україні не забезпечує потреб її користувачів, а якість нової техніки доволі низька.