За інформацією Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) в країнах Європи та прикордонних з Україною областях Російської Федерації виникли випадки захворювання великої рогатої худоби на нодулярний дерматит (заразний вузликовий дерматит).

Станом на 24.08.2016 року останні спалахи дерматиту зафіксовані на відстані 340 км від м. Харків. Хвороба надзвичайно швидко розповсюджується (швидкість просування до 100 км на добу).

В зв’язку з цим звертаємо  Вашу увагу на необхідності  вжиття заходів щодо попередження недопущення даного захворювання на території району;

          - всі ферми необхідно перевести на закритий режим роботи;

         - вʹїзд на територію ферм обладнати санітарними пропускниками та дезбарʹєрами;

         - обслуговуючий персонал забезпечити змінним спецодягом та взуттям;

         - перед постановкою худоби на зимово-стійловий період провести дезінфекцію, дезинсекцію та дератизацію тваринницьких приміщень;

         - розмістити на території тваринницьких ферм отруйні принади для знищення мух та кровосисних комах;

         - вжити заходів щодо неможливості доступу сторонніх осіб, бродячих та диких тварин до місць зберігання кормів.

Про всі випадки захворювання тварин повідомляти фахівців районних ветеринарних лікарень.

Клінічні ознаки нодулярного дерматиту (заразного вузликового дерматиту) великої рогатої худоби

Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (ЗВДВРХ) - це хвороба, яка вражає велику рогату худобу і характеризується лихоманкою, пригніченням, утворенням на шкірі вузликів і набряків, збільшенням лімфатичних вузлів, а також утворенням вузликів на слизових оболонках, виділеннями з носової порожнини і очей, патологічним виділенням молока (лакторея), набряками на кінцівках та кульганням.

При поширені вірусу на території України орієнтовна втрата промислового стада складатиме:

- падіж 40-70%;

- пожиттєве зниження продуктивності 30 – 40%;

- падіж телят до 90%;

- повна утилізація молока на період карантину 28 дні.

Клінічні ознаки яскраво виражені у дійних корів на піку лактації, а також у молодих телят. Хвороба реєструється в Африці і на Близькому Сході, в останні роки спалахи були зареєстровані в Туреччині, а починаючи з 2015 року - в Греції, з наступним поширенням у 2016 - до Болгарії та Македонії. Крім того, випадки захворювання зафіксовані в державах Балкан, РФ, Вірменії, Казахстані, державах Прибалтики.

На даний час заборонено ввіз до  України худоби (продукції) з неблагополучних щодо цієї хвороби країн, їх зон, з метою запобігання занесення вірусу.

ЗВДВРХ зумовлює економічні збитки внаслідок виробничих втрат (наприклад, лакторея, зниження якості шкур), карантинних і торгових обмежень, запроваджених на заражених територіях.

Передача: Вірус передається трансмісивно, переважно механічним шляхом при укусах комах переносників (комарі, мухи, кліщі тощо), занесених із зараженої зони (території) вітром або в  транспортних засобах  та через контаміновані ін’єкційної голки. Конкретні вектори (кровосисні членистоногі), мало вивчені і різноманітні - в залежності від країни. Занесення контамінованих (заражених) переносників відбувається в теплу пору року,  коли цьому сприяють умови (температура, волога тощо). Збудник захворювання може також поширюватися через забруднені корми, воду, обладнання та інвентар.

Вивід тварин на пасовище дозволяється після попередньої їх обробки засобами, що забезпечують захист тварин від укусів комах.

При постановці тварин на стійлове утримання, після закінчення випасу, необхідно провести  клінічний огляд тварин.

Вірус не передається людині.

Клінічні ознаки й діагностика: вузлики розміром 5-50 мм (округлої форми, що піднімаються над шкірою) з'являються, зазвичай, через 2 дні після початку лихоманки на шкірі голови, шиї, вимені, статевих органів, промежини й кінцівок. Вони можуть бути поодинокими чи дисемінованими (реєструватись по всьому тілу), можуть зникати чи утворювати виразки з наступним загоюванням з утворенням рубців. Клінічний діагноз підтверджується результатами лабораторних досліджень зразків крові і тканини ушкодженої шкіри.

Лікування: заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби  не розроблено. Недотримання належних умов утримання збільшує ризик зараження тварин. Профілактичні заходи суттєво підвищують рівень захисту стада.

Реалізація заходів, щодо забезпечення біобезпеки:

- худоба в транспортних засобах може приймати участь в поширенні живих векторів (мух, комарів тощо), якщо використовуються транспортні засоби закритого типу (без проведення дезинфекції та дезинсекції);

- захист тварин від комах (наприклад застосування зареєстрованих репелентів, переміщення тварин в межах підприємства тощо);

- заміна ін'єкційних голок при лікуванні, щепленні тварин.

Загальні заходи профілактики, щодо зниження ризику спалаху заразного вузликового  дерматиту великої рогатої худоби та інших хвороб:

- дезінфікуючі ванни на вході до приміщення;

- одноразові бахіли і захисні костюми для відвідувачів;

- устаткування для дезінфекції та дезінсекції транспортних засобів до і після транспортування.

Необхідно уникати:

- контактів між тваринами різних стад (наприклад, на пасовищі);

- використання пасовищ в період масової активності кровосисних комах;

- використання спільних інструментів, транспортних засобів, завозу тварин з різних ферм та персоналу, що мав контакти з тваринами без ретельного знезараження.

Поінформованість: стадо ВРХ може опинитися під загрозою і надзвичайно важливо регулярно оглядати всіх тварин. Про будь-яку підозру на захворювання шкіри слід негайно сповістити лікаря ветеринарної медицини.