Індики - найкрупніші свійські птахи: жива маса відомих світових кросів (В.U.Т., Nikolas, Hybrid,) досягає при відгодівлі самців до 168-денного віку 22 кг, самок при відгодівлі до 140-денного віку – 12  кг при витратах корму на 1 кг живої маси близько 3 кілограмів. За рівнем засвоєння кормів індики поступаються тільки бройлерам, проте за біологічною цінністю м'ясо індиків стоїть на першому місці.

Цікавість людини до цих птахів досить давня. Сімейство індиків входить до ряду курячих і є представником класу птахів. В Європу індики були завезені на початку ХVI століття. З того часу Європа стала місцем створення європейських різновидів індиків: норфольські чорні, кембриджські бронзові, білі австрійські, палеві, блакитні, малі бельгійські. Офіційно зареєстровано 7 різновидів індиків: бронзові, наррагансетські, бурбонські, червоні, чорні та аспидні. В середині ХХ століття в усьому світі широкого розповсюдження набули бронзові широкогруді індики, котрі згодом поступилися білим широкогрудим, які мали кращий товарний вигляд тушок, хороші відгодівельні якості та високу плодючість.

У світовому м'ясному птахівництві ХХІ століття індиківництво є однією з найперспективніших галузей. В загальному балансі м’яса спостерігається стійка тенденція збільшення виробництва та споживання м’яса індиків. Так, з 1970 по 2004 рік поголів'я індиків збільшилось з 100 млн. голів до 276 млн., або зросло на 177%. Особливо полюбляють індичатину в США. Приміром, в 1951 р. на одну людину вироблялось 1,9 кг м'яса індиків, в 1967 р. - 3,9 кг, в 1988 р. - 8 кілограмів. І з 2000 року споживання м'яса індиків знаходиться на стабільному рівні – не менше 8 кг на людину.

За останні 30 років виробництво індичатини в світі зросло з 1,5 до 5,5 млн. тонн. Найбільшими виробниками м’яса індиків є такі країни: США – 55% світового виробництва, Італія – 18%, Франція – 15%, Англія – 7%, Бразилія – 4%. У країнах Західної Європи, США, Канаді частка індичатини у загальному балансі пташиного м’яса становить 22-26%. Споживання індичого м’яса на душу населення в рік у Ізраїлі – 12 кг, у Польщі – 4,5 кілограми. В Україні ж споживання м’яса індиків становить близько 1,5% від споживання м’яса птиці, або близько 0,2 кг на людину.

Загалом м’ясо індиків – це низькокалорійний, дієтичний продукт харчування з оптимальним співвідношенням білків та жирів, з високим вмістом фосфору, амінокислот та вітамінів.

М’ясо індиків має ряд переваг в порівнянні з м’ясом інших видів птиці за вмістом білка та калорійністю (табл. 1).  

Таблиця 1. Енергетична цінність м’яса птиці

Регулярне споживання індичого м’яса забезпечує організм людини необхідними незамінними та замінними амінокислотами, що позитивно впливає на стан людини, в тому числі стан кровотворних органів, кісток, волосся.

Порода

Бронзові широкогруді індики – порода своє походження веде з Англії. Звідти в двадцятих роках ХХ століття була завезена в Канаду, а з Канади у 1935 році – у США. Через декілька років індики бронзової широкогрудої породи стали найбільш розповсюдженими і витіснили інші різновиди бронзових індиків. 

Індиків бронзової широкогрудої породи створено на основі генофонду бронзових індиків шляхом спрямованої селекції за швидкістю росту, інтенсивністю нарощування м’язів, в першу чергу грудних, екстер’єрних особливостей, спрямованих на ширину та виповненість форм грудей, спини, тулуба, що в цілому надає індикам форму з надзвичайно розвиненими м’язами. Оперення у індиків та індичок подібне, на шиї та верхній частині грудей - чорного кольору з червоно-зеленим відливом. На нижній частині тулуба, передній частині крил, спині до вищезазначеного кольору додається бархатно-чорний відтінок. На відміну від звичайних бронзових індиків, у індиків бронзової широкогрудої породи на кінцях крил та хвості відсутня біла кайма та мідно-бронзовий відтінок. Дзьоб буро-чорний у своїй основі та буро-жовтий на кінчику, очі темно-карі, борідка чорна. Шкіра тулуба, шиї, крил від білого до жовтого кольору. Голова, сережка, корали самців мають червоний колір, який може переходити в інтенсивно синій. Жива маса самців 16-20 кг, самок – 9-11 кілограмів. Птиця має хороші м’ясні якості, але невисоку плодючість (55-60 яєць). Виводимість яєць – 70-75%.