На світі чимало різноманітних професій, та фах садівника - надзвичайний. Обираючи професію, пов'язану з використанням природних ресурсів, людина бере на себе відповідальність за розвиток і майбутнє того, що нас оточує, за життя наступних поколінь.

    Хто перший посадив плодове дерево? Хто сад назвав „садом”? Питання складні й легкі, бо за сивою пеленою давнини не видно часів минулих, бо достеменно відомо, що сад - то витвір розуму і рук людських, а ймення йому дала людина.
    Без людей не було би саду, не було би таких диво-плодів, які нині збираємо. Зерняткові, кісточкові, горіхо-плідні, ягідні... Усе це - сад.
Як і для будь-якої професії, визначальними в роботі з природними ресурсами є успішність діяльності, інтерес до роботи і працьовитість, відповідальність і наполегливість у досягненні мети.
    Сад завтрашнього дня - скороплідний, високоурожайний, низькорослий. Закладаючи його, людина споконвіку говорила: „На радість онукам!». І не помилялась: плодоносити сад починав через 10, а то й більше років.
    Просте в нинішніх умовах розвитку садівництва новий сад радує плодами вже за рік-два після посадки. Саме такі сади «переселяються» з науково-дослідних установ у господартва. Розміри дорослого дерева при правильному формуванні не перевищують 1,5-2 м заввишки та 1 м крони в діаметрі. А який же із сортів найекономічніший? Це запитання цікавить не лише економіста, професійного садівника, а й любителя, бо всі вони прагнуть одержати якнайбільше найкращих плодів і

чимскоріше.
    Вирощуючи плодові дерева, людина втручається в їхню біологію, в їхню природу, вишукуючи найефективніші заходи щорічного і високого плодоношення, і власне, творить корисну суспільну справу. Бо садівники вирішують ряд важливих проблем: вирощують плоди, ягоди, виноград, які містять багато поживних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності людського організму.
    Поживна їх цінність визначається наявністю в них цукрів, вітамінів, білків, жирів, мінеральних солей, органічних кислот, біологічно активних та інших речовин, вміст яких залежить від сорту, кліматичних і ґрунтових умов вирощування ягідних, плодових культур і винограду.
    Сад – це відпочинок, краса, задоволення. Цілком справедливі слова Льва Платоновича Симиренка: „Хто дихає садом, той дихає здоров'ям, поезією, молодістю, радістю життя, довголіттям".
    Тож одним із головних завдань, яке постає перед вищою школою в сучасних умовах, є забезпечення якості практичної підготовки студентів-аграрників, адекватної до вимог сьогодення. Проблема якості практичної підготовки зумовлена тим, що, по-перше, процес навчання (формування знань, умінь і навичок) часто залишається на низькому рівні. По-друге, демократизація і гуманізація навчально-виховного процесу неможлива без перетворення студента на активного учасника процесу навчання, а викладача - на педагога-методолога, який організовує і керує свідомою наполегливою пізнавальною діяльністю студентів, здійснює дидактичну й методичну інтерпретацію наукового знання. 
Без глибокого аналізу теоретичних основ практичної підготовки і результатів досліджень психологів неможливо розробити, організувати та здійснити ефективну практичну підготовку вузівської молоді, що прокладає місток від знань до умінь їхнього практичного застосування, тобто формує професійні якості майбутніх фахівців АПК.
Саме на цих засадах організовують свою роботу з підготовки майбутніх спеціалістів плодоовочівництва викладачі агрономічного відділення ВП НУБіП України „Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого".
    Нинішній студент освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр" вивчає не лише теоретичні основи спеціальних дисциплін, як, наприклад, „Плодівництво", „Виноградарство", „Технологія виробництва і переробки продукції", „Розсадництво", „Генетика", „Декоративне садівництво", „Біологічний захист рослин" та ін., а й бере участь у науково-дослідній роботі. Кращі студенти стають учасниками наукових конференцій в коледжі та в інших ВНЗ України.
    Тоді ж проводяться екскурсії в сади нового типу. І одночасно запрошуються наукові працівники, викладачі спецдисциплін НУБіП України,

наукові працівники, керівники господарств у навчальний заклад із Придністровської дослідної станції садівництва, господарства „Мрія" Гусятинського району Тернопільської, ФГ „МАКО САД" Новоселицького району Чернівецької областей.
    Традиційними стали такі заходи, як дні поля, конференції, виставки „Дари полів - дари ланів", конкурси на кращого обрізувача плодових дерев.
Нещодавно в коледжі відбувся День плодівництва, де майбутні випускники побачили плоди, ягоди, вирощенні на колекційно-дослідному полі коледжу. Викладачі, студенти, зрештою, всі, хто того дня побував на виставці, милувалися соковитими плодами, ягодами, іншими дарами щедрої осені. Всі ще раз переконалися: праця садівника - не просто робота, а справжнє мистецтво, покликане виховувати любов до природи, приносити користь і радіть людям.