Біологічний потенціал сільгоспкультур – це природні можливості культурних рослин, які визначаються при сортовипробуванні нових сортів. Випробування здійснюються регулярно в різних агрокліматичних зонах на спеціалізованих державних селекційних станціях, де за високого рівня агротехніки на дослідних ділянках вирощуються новостворені сорти агрокультур, які потім заносяться до держреєстру і рекомендуються до застосування в господарствах у відповідних агрокліматичних умовах. На тих же станціях здійснюється і післяреєстраційне вивчення сортів, аналізуються їх властивості й можливості.

Такі багаторічні дані по врожайності і можуть бути середніми величинами біопотенціалу сільгоспкультур. За цими величинами, прийнятими як базові, пропонується визначати відносну фактичну врожайність у вигляді коефіцієнту реалізації біопотенціалу сільгоспкультур: К = W/В, де К – коефіцієнт реалізації біопотенціалу (КРБП), W – фактична врожайність в господарстві, В – біопотенційна врожайність.

Цей показник дозволяє об’єктивно оцінити технологічний рівень господарства, його можливості в реалізації сучасних досягнень селекціонерів. Чим вищий рівень КРБП, тим вищий рівень господарства, тим ефективніша його діяльність в галузі рослинництва. Маючи дані про біологічний потенціал основних агрокультур, кожен із вас може оцінити свій рівень в реалізації цього потенціалу (див. таблицю).

В таблиці наведені підраховані середні величини і середні (середньоквадратичні) відхилення по роках і зонах основних агрокультур за 2007-2009 рр., а також подані максимальні величини, досягнуті в окремі роки, та зональні величини за даними зональних селекстанцій.

Маючи для прикладу статистичні показники урожайності озимої пшениці на Харківщині за 2009 рік, який за останні роки був більш-менш сприятливим за агрокліматичними показниками, ми підрахували КРБП по області, окремих районах і господарствах.

По області коефіцієнт реалізації становив 0,58, тобто 58% від можливого, по районах - від 0,42 до 0,80, а по окремих господарствах - від 0,18 до 1,14. Отже, мали місце деякі господарства, які перевищили середній рівень біопотенціалу озимої пшениці, але в порівнянні з максимальним в даних випадках коефіцієнт становив 0,60. Слід також відмітити, що в останні роки на Харківщині кілька господарств досягли по озимій пшениці максимально можливого рівня врожайності, тобто понад 100 ц/га. Це свідчить про те, що повна реалізація біопотенціалу в господарствах можлива, а його величини за даними селекстанцій реальні й не становлять якийсь недосяжний ідеал. Проте, в Україні в цілому, зокрема по зернових культурах, за даними Інституту генетики і селекції ім. Юр’єва (м. Харків) генетичний потенціал використовується всього на 30-35%, лише в окремих господарствах в окремі роки він складає 65-80%.

                                                                                                                                               Таблиця.

 Біологічний потенціал основних сільгоспкультур за даними сортовипробування в 2007-2009 рр. по Харківській і Полтавській^* областях, ц/га