За народним календарем липень – маківка, вершина літа. Колись цього місяця починала цвісти липа дрібнолиста. Здавна це гарне й запашне дерево любили й поважали в Україні. Ним обсаджували польові дороги й биті шляхи, обійстя і сади, храми і монастирі, палаци й замки. Липа була цінним лікувальним засобом, дуже шанувалася пасічниками. З м’якої липи виготовляли іконостаси і кобзи, миски і діжечки, ложки й дитячі іграшки.

    Липень - ще й окраса року, бо багатий на тепло, світло, квіти, ягоди. Це пора не лише найбільш жарких днів, а й скороминущих грозових злив. У липні косять сіно, у липні ж починаються й жнива.

    Найбільше турбот липень приносить селянам, вони чекають його з нетерпінням і побоюванням, бо година негоди зі шквальним вітром і градом може звести нанівець тяжку працю цілого року. Тому слідкували за свійськими тваринами, які були для людей своєрідними «живими барометрами».

     Особливе місце у цьому відводиться селянській годувальниці – корові. На гарну погоду і тепло вона залишається ночувати на дворі й неохоче йде під навіс. На дощ і негоду корова вдень спить, мало п’є води, реве, непокоїться, підіймає морду догори і жадібно вдихає

повітря.

      На холоднечу кіт згортається в клубочок, на дощ починає гратися сам із собою, а на спеку вмивається, довго полизуючи лапку.

На негоду собака мало їсть, багато спить, качається по землі, на дощ – риє землю, їсть траву, а на тепло – розтягується на землі, розкинувши лапи.

Є свої прикмети й в окремі липневі дні.

Чудовий місяць липень! Чи не найбільшою його окрасою було колись поетичне і чарівне свято Івана Купала. Були й інші народні свята, які нині майже ніхто не відмічає.

3 липня - Мефодія. Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.

6 липня - Горпини Купальної. Цей день вважається одним із найкращих для заготівлі лікарських трав.

7 липня - Івана Купала. Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. У цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала - буде врожай огірків і горіхів. Купальна ніч зоряна - вродять гриби. Дощовитий день - на неврожай.

10 липня - Самсона. Його ще називали сіногрій. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів - аж до бабиного літа.

12 липня - Петра і Павла. Починались жнива. З першого ячневого борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту.

На Петра і душа тепла.

На Петра колос, а на Іллю - жнива.

Як на Петра спека, то на Різдво - мороз.

13 липня - Півпетра, або Петрового батька. Вшановували пастухів і тварин.

Щаслива хата, де худоби багато.

Коло худоби походиш, то сам собі вгодиш.

Як корова у хліві, то є харч на столі.

14 липня - Кузьми і Дем'яна. Початок літньої спеки, бо за старим стилем це полудень літа.

15 липня - Фатія. Закінчували косовицю. Якщо з'являлися жовті листочки на деревах - на ранню осінь і зиму.

18 липня - Кирила і Афанасія. Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.

20 липня - Євдокії, Єфросинії. Переважно дощовий день.

Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.

21 липня - Прокопа.

На Прокопа вже є на полі копа.

Прокіп нав'язав сім кіп.

На Прокопа приготуй плечі до снопа.

23 липня - Антонія. Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.

25 липня - Прокла. Вважається, що в цей день бувають найрясніші роси.

На Прокопа все промокло.

26 липня - Гавриїла Архангела. Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.

29 липня - Валентини. Цей день вважається святом "іменного снопа".

31 липня - Івана Багатостраждальника. Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.