Геннадій Романенко готується сіяти, як тільки підсохне земля. У його господарстві із романтичною назвою «Мрія» - 1 новий трактор із 11-ти, і 3 комбайни, з яких – 2 «Ниви» - ще радянського зразка.
Артефакти працюють «справно». Але на нові деталі щороку йде чверть мільйона гривень. Схожа ситуація у господарствах усієї України. Через стару техніку губиться п’ята частина врожаю, нові ж машини дорогі, а кредити непомірні.
«Може, було б і посильно. Але якщо у нас близько мільйона йде на пальне, близько мільйона – на захист рослин – на самі препарати, близько мільйона на посівний матеріал!» - каже бригадир автотракторного парку Геннадій Романенко.
«Кредити на сьогоднішній день є надзвичайно дорогими – 25-30% у гривні. Державні дотації на купівлю техніки майже відсутні», - додає президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
80% техніки на наших полях – іноземна. Причому, переважно – це дешевий секонд-хенд. Він служить недовго – років 7, та все ж стає конкурентом вітчизняним виробникам.
Підтримка через заборону. Кабмін не хоче пускати в Україну вживану імпортну техніку, натомість обіцяє підтримувати власного виробника.
Прем’єр хоче до 2015-го подвоїти кількість українських тракторів та комбайнів. А через 5 років збирати 80 мільйонів тон зерна, але з нинішньою технікою цього не досягти.
«Якщо ми будемо спиратися на сьогоднішні можливості нашого вітчизняного машино будівництва, нам знадобиться 100 років, щоб ми оновили свою базу. 100 років! А якщо з урахуванням того, що кожні 10 років цей трактор треба викидати?», - каже Микола Азаров.
У профільному міністерстві кажуть: виробники не платитимуть податків на найближчі 7 років. До 2017-го вони завозитимуть іноземні деталі без мита. А поки поспішають засіяти, бо пізня весна дала хліборобам значно менше на це часу.
//ICTV