Кінець весни - початок літа... Саме у цей час з’являються перші плоди запашної ранньої черешні, які не тільки задовольняють наші смакові уподобання, але й виявляють неоціненний вплив на здоров’я.

   Для здоров’я та краси

   Мабуть, важко знайти людину, яка б не любила цю соковиту солодку ягоду. Полюбляють черешню і птахи. Саме тому її назва походить від латинського сerasus avium - пташина вишня. Хоча апетитні соковиті плоди черешні і не вважаються лікарськими, та мають чудові лікувальні властивості і здатні принести чималу користь.

   У ягодах черешні дуже велика кількість цукру, багато калію, кальцію, магнію, заліза, міді, марганцю, йоду і фосфору. В плодах присутні вітаміни С, РР, В1, В3, В6, Е, К, які особливо необхідні в період вагітності та годування груддю, а також дітям. Ретинол відповідає за формування і розвиток усіх тканин, починаючи від кісток і шкіри і закінчуючи сітківкою очей. Вітамін B1 бере участь у процесі обміну речовин, вітамін B6 сприяє синтезу білків, стимулює роботу печінки, серця і головного мозку, вітамін РР стимулює процес дихання клітин.

   Завдяки наявності кумаринів і оксикумаринів черешня сприяє зниженню згортання крові й запобігає утворенню тромбів. Вона звільняє організм від шкідливих продуктів обміну і надлишку холестерину. Ягоди темних сортів будуть корисні при гіпертонії, оскільки знижують кров’яний тиск, а антоциани, які містяться в черешні, зміцнюють капіляри. Відвар з плодоніжок черешні можна використовувати як засіб при захворюванні серця.

   Чудово зарекомендувала себе черешня і при анемії, тому що збагачує організм відсутнім у цьому стані залізом.

   Черешня також володіє відхаркувальною дією, допомагаючи при кашлі. Для цього зваріть компот з ягід черешні без цукру і пийте його гарячим. А сік черешні буде корисний при ревматичних захворюваннях, закрепах, анемії та

порушенні травлення. Пити його рекомендується по півсклянки кілька разів на день.

   Покращуючи травлення, плоди черешні допомагають при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Завдяки наявності амігдалину, черешня втамовує болі у шлунку і збуджує апетит. Плоди містять у собі велику кількість клітковини, яка необхідна для сапрофітних бактерій, тому її можна рекомендувати при дисбактеріозі кишечника.

Дуже корисні ягоди черешні діабетикам, оскільки 75% її вуглеводів – це легко засвоювана організмом фруктоза. Відвар квітконіжок черешні можна використовувати як сечогінний засіб, а також для схуднення. У сезон ви зможете скинути зайві кілограми без завдання шкоди організму, замінивши черешнею калорійні кондитерські вироби.

Саліцилова кислота, що міститься у черешні, має знеболюючу дію і буде корисна при таких проблемах як ревматизм, подагра і артрит.

   Черешня добре допомагає при різних шкірних захворюваннях, таких як вугри, екзема та псоріаз. Плоди використовують і в косметології: ягідна маска з черешні в поєднанні з полуницею очищає і звужує пори, відлущує мертві клітини. Приготуйте кашку з очищеної від шкірки розім’ятої черешні або втирайте в шкіру проціджений черешневий сік. Змивати маску потрібно через 15 хвилин. Вона стане більш живильною, якщо додати розтоплений жир або чайну ложку оливкової олії на кавову чашку черешні.

   Черешня в саду

    В Україні цю культуру вирощують здебільшого в степовій та лісостеповій зонах, на Закарпатті і Буковині. Однак аматори одержують непогані результати і у північних областях, тобто нетрадиційних для неї зонах.

    Черешня боїться холоду. Тому саджанці необхідно вберегти від морозів. Якщо їх викопати й залишити неприкопаними або перевозити на значну відстань і садити при мінусовій температурі, дерево може захворіти і навіть загинути.

     Всі сорти черешні добре розвиваються на глибоких, проникних, легких супіщаних ґрунтах, достатньо кальцинованих, удобрених, ретельно оброблених. На сухих ділянках росте погано і дає дрібні плоди, на перезволожених – замерзає. Бажано використовувати південні схили, захищені від північних вітрів. У низинах бруньки часто замерзають, промерзає і саме дерево. Особливо потерпає черешня від пізніх весняних приморозків під час утворення бутонів, квітів і плодів.
    Технологія садіння черешні в основному така ж, як і для всіх кісточкових: яму копають глибиною до 80 см з метровим діаметром, на дно висипають 5-6 відер чорнозему, перемішаного з перегноєм, зверху досипають тієї землі, що була в нижній частині ями. Так

роблять у випадку, коли в саду чорнозем. Якщо ж ґрунт піщаний, то на дно ями обов’язково слід насипати шар глини (20 см), добре його утрамбувати і підготувати яму як завжди.
    Значної шкоди молодим садам черешні завдають личинки хруща. Тому для боротьби з ними стінки ям обпилюють 2-відсотковим гамма-ізомером гексахлорану (20-40 г на яму). Міндобрива перед садінням не вносять, щоб не спричинити опіки молодих корінців саджанця. До речі, якщо саджанці довго транспортували, кілька разів перевантажували, то їх перед садінням доцільно уважно оглянути, обрізати всі пошкоджені морозом корені, поновити зріз на поламаних корінцях, підсушені при зберіганні саджанці потрібно на 2-3 доби поставити у ємність з водою. Перед садінням корені слід занурити у розчин глини з коров’яком.
     Черешню садять так, щоб коренева шийка саджанця була на 3 см вище поверхні ґрунту. Ґрунт навколо саджанця добре утрамбовують. Одночасно з саджанцем закопують кілок, до якого підв’язують деревце. Це вбереже його у перший рік від великого вітру.

         Шкідникам не по зубам

     Виростити черешню – половина справи, її ще потрібно захистити від птахів і шкідників. Надійний спосіб захисту від птахів — укриття гілок сітками з вічками розміром 3-5 сантиметрів. Їх накидають на крони дерев за допомогою жердин і підв’язують до гілок. Віднаджують птахів смужки фольги або стрічки поліетиленової плівки, які розвішують на гілках у вигляді прапорців.

     Дехто із садівників застосовує вітрячки, встановлені на жердинах, або різні блискучі предмети, що гойдаються на вітрі (бляшанки, пластинки з бляхи), підв’язані до гілок дерев на нитках та до рядів дроту, протягнутого через ягідник.

     Помічено, що на дерева черешні, вишні, горіха тощо, обплетені магнітофонною стрічкою, рідко сідають ворони. Відлякують птахів також яскраві кольорові, особливо світло-сині, прапорці розміром 0,3х0,6 метрів.

     Від шкідників черешню захищають переважно фунгіцидами, які містять мідь (мідний купорос, хлорокис міді). Для надійного захисту за вегетацію потрібно провести 4-5 обприскувань мідними фунгіцидами. Хоча варто враховувати: можливе обсипання листя.

     Більш безпечний метод, яким користуються садівники, біологічний захист. Зокрема, розведення корівок (сонечок), які чудово справляються із тлею. Успішно застосовуються такі біологічні інсектициди як Бітоксибацилін, Лепідоцид, Гаупсин і Актофіт, що забезпечують надійний захист проти лускокрилих шкідників (комплекс листовійок, п’ядунів), ефективність, за словами фахівців, — 95-100%; проти вишневої мухи — 85-96 та проти вишневої попелиці — 79-91%. Проти плямистостей на черешні доволі добре спрацювали фунгіциди Різоплан і Гаупсин, ефективність — 72-100%.
     Отож, спробуйте виростити та насолодитися плодами власної черешеньки, які, зазвичай, найсмачніші.

                                                                                  Наталія СЛОНОВА