Чимало власників землі, не маючи можливості самостійно на ній господарювати, здають її в оренду. Орендарі здебільшого розплачуються з селянами зерном, а в окремих селах людям взагалі нічого не платять за орендовані в них паї. Тисячі земельних ділянок використовуються великими й малими агропромисловими компаніями і не приносять жодного прибутку своїм господарям. Щоб не потрапити в таку ситуацію, треба чітко знати, який договір ви підписуєте і що він передбачає. 

Існують так звані типові договори оренди землі, в яких має бути чітко зазначено:

- площу та загальну характеристику земель, що надаються в оренду; 

- перелік об’єктів нерухомого майна, що знаходяться на території ділянки;

- вартість земельної ділянки;

- перелік недоліків земельної ділянки;

- термін дії договору з урахуванням ротації культур, що можуть на ній вирощуватися;

- форма та розмір орендної плати – грошова, натуральна або відробіткова;

- формула, за якою обчислюється розмір орендної плати – з урахуванням індексації;

- чіткі терміни внесення орендної плати;

- періодичність перегляду форми та розміру орендної плати;

- розмір пені у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором;

- мета використання земельної ділянки;

- цільове призначення земельної ділянки;

- умови збереження земельної ділянки;

- права власника землі на відшкодування збитків у разі погіршення її корисних властивостей;

- події, у разі яких дія договору припиняється.

Невід'ємними частинами договору оренди земельної ділянки є: її план або схема, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення її меж в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі ділянки як об'єкта оренди.

Договір укладається в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один із них знаходиться у власника землі, другий – в орендаря, третій – в органі, який провів його державну реєстрацію.

Розірвати договір можна – або за взаємною згодою власника та орендаря, або ж за рішенням суду, якщо цього вимагає одна зі сторін, бо інша не виконує взятих на себе обов'язків. 

Експерт радить

Олександр Краснолуцький, директор Департаменту землеустрою та земель сільськогосподарського призначення Держкомзему України пропонує звернути особливу увагу на таке:

- Орендодавець як власник землі повинен контролювати і захищати свої права. Власник землі та орендар визначають між собою термін дії договору про оренду землі. Найкращий термін – від 5 до 10 років. Це – строк ротації основної сільськогосподарської культури.

Законодавство передбачає, що власник землі, за взаємною згодою з орендарем, має право змінювати орендну ставку залежно від того, наскільки підвищується чи знижується грошова оцінка земельної ділянки. Якщо взаємної згоди в цьому питанні досягти не вдалося, власник може розірвати договір або вирішувати питання через суд.

Власник має чітко прописати в договорі, яку саме форму оплати він хоче отримувати за надану в оренду земельну ділянку. Це може бути натуральна оплата – зерном чи іншою сільгосппродукцією, або відробіткові послуги, тобто зобов’язання виорати йому землю чи надати інші послуги, або грошова сума, яка має вказуватися в договорі чітко.

Слід звернути увагу на те, що в договорі має бути передбачений такий пункт як індексація грошової оцінки земельної ділянки, тобто урахування індексу інфляції, який щороку наводиться державною статистикою. Дізнатися про цей індекс можна в територіальних органах Держкомзему. Таким чином власник може захистити себе від інфляції.

Власник має право вносити зміни до типового договору про оренду земельної ділянки і передбачати додаткові умови та пункти, якщо вони не суперечать законодавству. Але це має відбуватися за взаємною згодою орендодавця і орендаря.

Бажано завірити цей договір у нотаріуса. Але також ці договори реєструються державою – реєстратор фактично посвідчує правильність договору.

Довідково. Типовий договір оренди землі затверджено Постановою Кабміну №220 від 3 березня 2004 року. Права та обов’язки власника землі, що здає її в оренду, та орендаря, регулюються Законом України «Про оренду» №161-XIV від 6 жовтня 1998 року.