— Від самого молока нападе понос, якщо не контролювати й давати ссати скільки хоче, — каже 57-річна Надія Соколова із села Семирічка Гайсинського району на Вінниччині.
Тримає кіз сім років. Раніше мала овець і телят. Козу не додоює, потім випускає до неї козеня. Так само робила з телятами. З другого тижня дає м'яке сіно.
— Краще лугове або люцерну, якщо була скошена до цвітіння. В клєвері грубі патики. Теля наб'є ними ясна і не зможе ссати молоко. Грубим сіном може й проштрикнути шлунка, бо не прожує його.
Сіна кладе вдосталь, щоб козеня смикало коли хоче. Тричі на день дає по жмені тертого буряка, притрушеного дертю.
— З місяця запарюю, роблю куліш ріденький. П'ють теплий. Починаю з кружки й доводжу до літри, щоб до ситного звикало. Зопалу об'їсться, то й здохнути може.
Прикорм радить починати зі змеленої кукурудзи. Вона легша на шлунок та засвоюється краще за пшеницю. На кукурудзяну дерть переводить і козу після окоту. Це впливатиме й на приплід через молоко.